Табу і забобони щодо прикрас

За весь час свого існування людство виробило багато табу і ще більше забобонів, які стосувались всіх сфер життя. Навіть сьогодні, коли ми на порозі освоєння інших планет і володіємо надсучасними технологіями, людина схильна до створення самій собі перепон до оволодівання знаннями. Саме це формує інтерес до містичного, незрозумілого, потяг до обмеження себе численними заборонами і вірою у надприродне. Звісно, не можна повністю відкидати те, що багато явищ в нашому житті важко науково пояснити, але не варто надто перебільшувати цей факт.

Чому виникають табу і забобони

Прикраси, в тому числі, з дорогоцінних каменів і металів, різноманітних природних матеріалів для людини завжди були чимось більшим за декоративні елементи. Найчастіше вони виконували роль оберегів або позначали соціальний статус власника. Не дивно, що ці речі наповнювались якимось більшим змістом, вони перетворювались з красивих дрібничок у потужні джерела сили, здоров’я, наснаги. Особливо багато різних вірувань у надприродні властивості виробило людство стосовно дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння. У кожній культурі є свої погляди на те, що «може» той чи інший камінь, є також пояснення, як і в якій ситуації його використовувати. Часто ці коштовні камінці застосовувались у різноманітних магічних ритуалах, ставали атрибутами чаклунів і відьом, слугуючи для підсилення їхньої містичної сили. На побутовому рівні навколо прикрас теж формувалась маса табу і забобонів, причому вони постійно змінювалися і циркулюють у суспільстві до сьогодні.
Антропологи, соціологи і психологи вивчають явище табу і забобони дуже ретельно, бо ці вірування дозволяють зрозуміти природу людських страхів і надій, показати важливі для культури речі, розібратись у складних психічних процесах.

Олександрит - "камінь вдів"

Табу і забобони щодо прикрас


Що таке табу? Це явище було вперше досліджене і назване ще в 18 столітті, саме слово полінезійського походження, однак не треба думати, що табуювання притаманне тільки примітивним племенам і нашим далеким предкам.

Цікаво! «Загальноприйнята думка, що табу давніше богів і сягає часів, які передують будь-якій релігії» З. Фройд.

Насправді в житті кожної сучасної людини є багато табу, причому багато з заборон пояснюються психологічними, соціальними чи релігійними причинами. Загалом більшість заборон мають цілком реальне пояснення, вони були створені давно, але мали на меті захист людини від негативних сил чи збереження непорушної структури суспільства. А чому виникли табу на предмети, зокрема, прикраси чи амулети?
Антропологи висувають багато версій, можна припустити, що це втілення певних соціальних стосунків, коли прикраса чи амулет виконували роль соціального маркера, тому носити їх могли тільки обрані. Частково заборони були пов’язані з містичними властивостями дорогоцінного каміння чи коштовних металів, всі культури так чи інакше віддавали їм належне, наповнюючи викопні скарби надприродним сенсом.
Забобони в більшості випадків мають психологічну природу, причому, частіше за все являють собою абсолютно помилкові уявлення про те чи інше явище. Формування забобонів ніколи не припиняється, вони змінюються, мутують, накладаються один на інший, спростовуються і знову з’являються. Можна припустити, що забобони – ознака неграмотності і масової свідомості, натомість свої професійні забобони мають навіть учені. Це не просто віра в якусь містику, в чудодійні сили природи чи негативну енергетику предметів, це щось подібне до ритуалу, який має для людини надзвичайне значення як компенсаторний і захисний чинник психіки.

Табу і забобони щодо прикрас


Звісно, по відношенню до прикрас забобонів є величезна кількість, вони можуть бути локальними, притаманними одній культурі, а можуть бути загальними для всього людства. Українці не виняток, забобонів щодо коштовностей сформовано багато, більшість з них не мають під собою абсолютно ніякого реального підґрунтя.
Цікаво, що і табу, і забобони залишаються надзвичайно стійкими у всі часи, у всіх народів, що стало предметом ретельного вивчення для антропологів і психологів.

Табу на прикраси

Якщо використовувати слово табу у прямому значенні, то повних заборон на носіння того чи іншого аксесуару в нас нема. Правда, є вірування, що ні в якому разі незаміжня дівчина не повинна одягати каблучку на безіменний палець, бо не вийде заміж. Це доволі стійке уявлення, знають про нього навіть діти.
Ще одна заборона – носити непарні прикраси с певними каменями, перелік яких доволі не постійний. Серед них, в першу чергу, олександрит, який часто називають камінцем удів, хоч і не скрізь.

Цікаво! Олександрит дуже дорогий мінерал, рідкісний, тому більшість загальнодоступних прикрас виготовлені з штучними камінцями. Звісно, вони не мають ніяких надприродних властивостей і особливої енергетики.

Ще такі самі властивості, тобто призводити до передчасної смерті чоловіка, приписують аметисту, тому одну прикрасу з ним не можна носити жінкам, потрібна пара.
Подібні упередження і заборона носити перли є теж, бо їх носять удови, це камінь сліз (нагадаємо, що перлина – не камінь, а утворення біогенного походження). Також вважається, що перли можуть одягати тільки знаки води за гороскопом, тобто тільки Рак, Скорпіон і Риби. Іншим знакам перли приносять нещастя.

Табу і забобони щодо прикрас

Забобони щодо прикрас

Упереджень, вірувань і прикмет щодо прикрас у нас значно більше, ніж табу. Більшість з них абсолютно відірвані від реальності і навіть пов’язані з нехтуванням елементарним здоровим глуздом. Але людині хочеться в це вірити, бо вона, які і на зорі зародження цивілізації, шукає в предметах і речах захист від загроз навколишнього світу. Можна сумніватись в захисних функціях дорогоцінного каміння, але роль оберегу не зовнішня, а внутрішня, захищає не енергетика камінчика, а віра в нього. Хоч, звісно, дорогоцінності мають певну силу, ми в цьому переконані.
Які найрозповсюджені забобони щодо прикрас? Розглянемо їх:

  1. Бурштин допомагає при захворюваннях щитоподібної залози. Часто саме низка бурштину є основним засобом лікування, що недопустима практика. Чи має ця викопна смола якісь лікувальні властивості? Відомо, що у Китаї вона особливо цінується і широко використовується у традиційній медицині, тому ця країна є основним імпортером бурштину в світі. Щодо лікування щитоподібної залози, то це лише забобон. Вважається, що нешліфований бурштин виділяє йод, але наука це не підтверджує. Краще вживати йодовану сіль чи медичні препарати йоду. Цікаво, що наші предки не носили прикраси з бурштину, це нова традиція.
  2. Забобони щодо обручок. Їх у нас кілька: шлюбна каблучка має бути абсолютно гладенькою, такою буде доля молодят; втрата обручки – до розлучення і навіть смерті когось з подружжя; чужу обручку носити не можна. Цікаво, що в інших народів обручки роблять з гравіюванням, а також замість гладкого виробу використовують перстні з діамантами. Втрата коштовності скрізь віщує негаразди в родині.
  3. Розірване намисто до нещастя. Це найдавніший забобон з переліку, який має підставою цілком логіне пояснення. Жінки боялися цієї прикмети, тому перенизували час від часу свої намиста на нові нитки. Таким чином, вони запобігали втраті доволі коштовної прикраси, можливо, цей забобон виник саме для захисту від матеріальних збитків.

У статті використано результати опитування з сторінки автора в Твіттер. Дякуємо всім за співпрацю!

Марина Франчук

Джерела
З. Фройд «Тотем і табу»

Схожі статті

Фатальні прикраси в історії та мистецтві

Наверх