Зроблено з любов'ю!
Житомир, вул. Шевченка, 198
Житомир, вул. Шевченка, 198
+38 (067) 769 4702, +38 (063) 295 3313
Лариса Косач-Квітка, яку ми знаємо за псевдонімом Леся Українка, - це жінка великого таланту, мужності, сили волі, ерудованості і, звісно, витонченого смаку. Вона народилася, щоб стати мисткинею, бо мала надзвичайне музичне обдарування, але доля розпорядилась по-іншому. Пам’ятаємо зі шкільної програми, що ця тендітна жінка практично усе своє життя боролася сі страшною і невиліковною на той час хворобою, туберкульозом кісток. Тому й полишені були надії на сценічну кар’єру, хвороба вразила кисті рук, але ми отримали письменницю, яка по праву вважається однією з найвидатніших, Лесю Українку.
Варто зазначити, що в сучасному літературознавстві прийнято розділяти її постать живу і постать літературну, але стереотипи важко подолати, тому у більшості українців Лариса Косач-Квітка асоціюється зі стражденною особистістю, яка поклала життя на олтар української ідеї. Сльози, сум, страждання, боротьба, усім цим наповнені твори шкільної програми, не дуже вдало підібрані. Натомість пані Лариса – це більше, ніж Леся Українка, коли ми це зрозуміємо, то побачимо велич її таланту, її неабияку ерудицію, а також те, що вона дорівнює за своїм літературним внеском у світове мистецтво слова кращим європейським поетам свого часу. Ця жінка справді багато боролася, але боролася за те, щоб Україна мистецька і Україна національна зайняла гідне місце у колі європейських народів як самостійна держава. І тому її творчість не обмежується тільки домашніми темами, тому вона стояла в певній опозиції до містечкової обмеженості українських народників, у чому Лариса Косач дуже подібна до І. Франка. Залучаючи в українську літературу теми світові, вона долучала нас до світового культурного процесу.
Щодо образу її як жінки, то чомусь склалося враження про її аскетизм у побуті і у всьому, що стосується жіночності. Вона сприймається суворою, трагічною, нещасною… куди вже тут до моди і стилю. Насправді, якщо добре придивитися до фото Лесі Українки, від самих ранніх і до більш пізніх, то можна побачити, що вона дуже елегантно одягалася, хоч і просто. Біографи говорять нам, що одяг Лариса шила собі сама, але завжди з урахування останніх тенденцій тодішньої моди. Вона практично відмовилась від суконь, але носила довгі спідниці і сорочки, що було значно зручніше у щоденному побуті. Багато у її гардеробі було і різноманітних аксесуарів, сумочок, рукавичок (змушена була носити постійно мітенки, щоб приховати руку, спотворену операцією), капелюшків, хусточок і шарфиків. Усі ці аксесуари можна теж побачити на фото.
Не цуралась Лариса і прикрас, яких мала багато. Більшість з них – це традиційні українські прикраси – коралі, ґердани, силянки тощо. Все це одягалося на свята і доповнювало вишиванки і народні костюми, які з задоволенням носили всі у родині Косачів.
Варто згадати, що моду на вишиванки і на українську мову в побуті серед української еліти того часу започаткували саме Косачі, з легкої руки матері Лесі Українки, Ольги Косач, яку ми знаємо як письменницю Олену Пчілку. Власним прикладом ця шляхетна родина доводила, що український народний одяг і українська мова – не тільки атрибути села, а й усіх українців незалежно від їх соціального статусу. Згодом ці традиції підхопили й інші поважні родини, українська мова стала розширювати межі вжитку, не дивлячись на суворі заборони царату. І. Франко одягав вишиванку замість сорочки до ділового костюму, чим започаткував моду, яка актуальна досі.
Є багато фото Лесі Українки у вишиванці. Більшість з них зроблені у великі свята, вони часто постановочні, але є і такі світлини, які відображають звичайний побут письменниці. Для святкових фото Леся Українка обирала багато прикрас, бо це в традиціях українців, жіноцтво наше носило пишні оздоби з коралів, намист з різних матеріалів, дукачів і монет, виробів з бісеру. Усі ці прикраси мала й Лариса Косач, що можна простежити на фото нижче.
Фото 1886 року
Фото 1888 року
У будні письменниця одягалася більш стримано, але дуже полюбляла брошки і скромні намиста, а також ланцюжки, які тоді були в моді. Стиль модерн, що панував у цей час в Європі, диктував свої правила щодо прикрас, це були не тільки дорогоцінності, а й біжутерія, виконана з використанням рослинних чи тваринних орнаментів. Кілька брошок з квітковими елементами мала і Леся Українка, що теж можна побачити на її світлинах.
Фото з Оленою Пчілкою 1898 рік
На жаль, кочове життя Лариси Косач-Квітки і трагічна доля її родини, яка зазнала репресій у часи радянського режиму, призвели до того, що особистих речей письменниці залишилося дуже мало. Тому зараз можна тільки по фото дізнатися, який одяг і які прикраси вона носила. Згадки про це є і в її листуванні, що потребує окремого дослідження.
Марина Франчук
Джерела
Улюблені модні образи Лесі Українки
Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки
Іван Денисюк, Тамара Скрипка Дворянське гніздо Косачів.
Схожі статті
Секрети українського ґердана
