Секрети українського ґердана

Серед безлічі розкішних і оригінальних українських прикрас з бісеру особливо виділяється ґердан. У більшості ця назва асоціюється з виробом у вигляді довгої роздвоєної бісерної стрічки з китицями, яка одягається на шию і лежить на грудях. Важко навіть уявити, яке різноманіття орнаментів і малюнків використовується майстрами для виготовлення цієї вишуканої прикраси, тому вона завжди захоплює. Але ґердан – це не тільки гарний виріб з бісеру, він має цікаву історію, зокрема, і щодо назви, і щодо походження традиційного виробу.

ґердан

Ґердан чи висьорок?

Звична нам назва ґердан походить від тюркського слова gerdan — «шия». Це вказує на те, що прикраса призначалась для носіння на шиї. Але не все просто, бо так називалися й інші шийні прикраси з бісеру, наприклад, силянки, драбинки, галочки, пупчики. А зараз поняття звузилося тільки до назви вузької стрічки, з’єднаної пласким бісерним медальйоном на грудях.
У московитських джерелах раз по раз виникає ще одне слово на позначення цієї прикраси – гайтан. Зауважу, що в Московії подібні прикраси носили не московити, а представники інших етносів, наприклад, малі народи Півночі. І слово гайтан означає пояс з грецької. Як бачимо, слово має інше значення, тому не треба його вживати як синонім до ґердан. Крім того, сама прикраса гайтан – це вузька ткана стрічка, яка спускалася до поясу і на якій носили натільний хрест. Звісно, не можна зараз стримати розповсюдження ідей для прикрас, завдяки інтернету будь-хто може запозичити їх у інших народів, але не хочеться, щоб втрачалося уявлення про прадавнє джерело. У нашому випадку ґердан – це винятково українська традиційна прикраса з бісеру, яка так припала до душі людям з усього світу. Неймовірної краси ґердани з успіхом продаються на всіх міжнародних аукціонах і торгівельних майданчиках. Але треба розповсюджувати інформацію, що ця прикраса наша, виплекана українськими майстрами протягом століть.

Не можна не згадати в цьому контексті подвижницьку працю талановитої української мисткині Ірини Білик, яка впродовж 20 років вивчає традиційні українські прикраси і виготовляє їх, організовуючи виставки. Ґердани цієї майстрині є в колекціях по всьому світу, вона їх не продає, а дарує, проводить потужну просвітницьку роботу, щоб познайомити людей з таємницями бісерного ткацтва.

А що ж таке висьорок? Слово це часто вживають як синонім до слова ґердан, але він виглядає дещо по-іншому, являючи собою плаский бісерний медальйон, який є самостійною прикрасою. Цікаво, що висьорки були неодмінною частиною одностроїв українських вояків, включно з січовими стрільцями і воїнами УПА. На фото нижче можна побачити таку п’ятикутну бісерну прикрасу біля кишені вояка.

ґердан

Її виготовляла сестра, дружина чи наречена у якості оберегу. Ще одна назва цього виробу – котильйон. Слово походить від назви французького танцю cotillion. Справа в тому, що прикраса дарувалась воякові дівчиною під час запрошення на танець. Згодом, вона взяла на себе функції оберегу, ставши неодмінним атрибутом форми військових українських підрозділів. Така прикраса носилась найчастіше як аксесуар до годинника або у якості краватки.

Ґердан: минуле і сучасне

Колись ґердан був обов’язковим атрибутом національного одягу в західній Україні, в східній частині країни його практично не носили. Але зараз ця чудова прикраса користується великим попитом скрізь, її носять не тільки разом з вишиванкою, але і як доповнення до ділового костюму і святкового образу. Видовжена форма ґердана дуже добре підходить до підкреслення краси жіночої фігури, але носять його не тільки представниці прекрасної статі. В минулому коротші варіанти бісерних стрічок одягали і чоловіки на капелюхи. Сьогодні у техніці бісерного ткацтва, використовуючи елементи ґердана, роблять чоловічі краватки, які виглядають дуже оригінально.
У старі часи орнамент ґердана був або геометричним (він повторював орнамент традиційної вишивки), або містив рослинні чи тваринні символи. Зараз фантазія майстринь нічим не обмежена, тому можна побачити прикраси з найрізноманітнішими зображеннями, включно з іконами і портретами відомих людей.

Особливості виготовлення ґердана

Ґердан роблять двома способами, на верстаті і без нього. В останньому випадку використовують спеціальну техніку прямого плетіння бісером. Однак традиційно прикрасу виготовляють за допомогою спеціального верстата у техніці бісерного ткацтва. Це дозволяє створювати широкі полотна стрічок і медальйону, бо бісерна тканина виходить суцільна і рівна.
Для того, щоб зробити ґердан, потрібні: